Науковий вісник НГУ

Розрив у самозайнятості між іммігрантами та корінним населенням у Європі: динаміка й чинники

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №1 2026

Останнє оновлення: 27 лютого 2026

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1131

Authors:

О. М. Ляшенко, orcid.org/0000-0001-5489-815X, Університет Лафборо, м. Лафборо, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії; Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк, Україна,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О. В. Длугопольський*, orcid.org/0000-0002-2040-8762, Західноукраїнський національний університет, м. Тернопіль, Україна; Університет Економіки та Інновацій у Любліні (WSEI), м. Люблін, Республіка Польща, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В. В. Волкова, orcid.org/0000-0003-1539-6194, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Н. І. Волкова, orcid.org/0000-0003-3790-3636, Донецький національний університет імені Василя Стуса, м. Вінниця, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2026, (1): 238 - 248

https://doi.org/10.33271/nvngu/2026-1/238

Abstract:

Мета. Дослідження має на меті з’ясувати, яким чином макроекономічні умови, міграційна структура, інтеграційна політика й інститути держави добробуту впливають на розрив у рівнях самозайнятості між мігрантами та корінним населенням. Особливу увагу приділено ролі безробіття та економічного зростання. Окремо аналізується вплив частки мігрантів із третіх країн, якості інтеграційної політики (MIPEX) і соціальних видатків.

Методика. У дослідженні аналізується розрив у рівнях самозайнятості між іноземцями й корінним населенням у 36 європейських країнах у період 1995–2024 рр. із використанням незбалансованої панелі із 780 спостережень «країна–рік», сформованої на основі Європейського обстеження робочої сили Eurostat. У дослідженні використовується економетричне моделювання панельних даних і кількісні статистичні методи для ідентифікації й оцінювання детермінант розриву в самозайнятості між мігрантами та корінним населенням у країнах Європи.

Результати. Розрив, визначений як різниця між рівнями самозайнятості іноземців і корінного населення, у середньому становить -1,07 в.п., що свідчить про помірну підприємницьку невигідність самозайнятості для мігрантів, водночас характеризується значною гетерогенністю й часовою конвергенцією до паритету (+0,091 в.п. щорічно). Двофакторні регресії із фіксованими ефектами показують, що вищий рівень безробіття розширює позитивний розрив. Натомість економічне зростання, інклюзивна політика MIPEX і соціальні видатки його звужують. Композиційні ефекти зумовлюють позитивні диференціали в нових країнах-членах ЄС (+1,29 в.п.) порівняно із країнами ЄС-15 (-2,25 в.п.). Розрив характеризується винятковою стійкістю ( = 0,940; період напівзгасання 11 років), причому міжкраїнна варіація домінує (80 %). Криза 2008 р. відзначає структурний зсув (p = 0,055), тоді як пандемія COVID-19 не спричинила статистично значущого впливу (p = 0,705).

Наукова новизна. Оригінальність дослідження полягає в інтеграції необхіднісної підприємницької мотивації, ефектів економічного циклу, композиційної структури мігрантів, ефективності інтеграційної політики (MIPEX) і розвиненості держави добробуту в межах єдиної динамічної моделі. Оцінювання стійкості розриву й періоду напівзгасання формує внесок у наукову літературу, демонструючи довготривалі наслідки структурних шоків.

Практична значимість. Отримані результати підкреслюють ключову роль інституційних відмінностей і обґрунтовують необхідність гармонізованих інтеграційних реформ для використання підприємницького потенціалу мігрантів у напрямі інклюзивного зростання.

Ключові слова: розрив у самозайнятості, підприємництво іммігрантів, інтеграція мігрантів, Європейський Союз, MIPEX, держава добробуту

References.

1. Bertoli, S., Clerc, M., Loper, J., & Roca Fernández, È. (2025). Migration and the epidemiological approach: Time and self-selection into foreign ancestries matter. Journal of Development Economics, 176, 103505. https://doi.org/10.1016/j.jdeveco.2025.103505

2. Eurostat (2024). Migration and migrant population statistics. European Commission. Retrieved from https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/migr_pop1ctz/default/table?lang=en

3. Chodavadia, S. A., Kerr, S. P., Kerr, W. R., & Maiden, L. J. (2024). Immigrant entrepreneurship: New estimates and a research agenda. NBER Working Paper, 32400. National Bureau of Economic Research. https://doi.org/10.3386/w32400

4. Kloosterman, R., & Rath, J. (2010). Shifting landscapes of immigrant entrepreneurship. OECD Publishing, 101-123.

5. Granovetter, M. (2011). The sociology of economic life (3 ^rd ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9780429494338

6. Waldinger, R., Aldrich, H., & Ward, R. (1990). Ethnic Entrepreneurs: Immigrant Business in Industrial Societies. Sage Publications.

7. Light, I., & Gold, S.J. (2000). Ethnic economies. Academic Press. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=2761931

8. Baycan-Levent, T., & Nijkamp, P. (2009). Characteristics of migrant entrepreneurship in Europe. Entrepreneurship & Regional Development, 21(4), 375-397. https://doi.org/10.1080/08985620903020060

9. Eurofound (2024). Self-employment in the EU: Job quality and developments in social protection. Publications Office of the European Union. Retrieved from https://www.bollettinoadapt.it/wp-content/uploads/2024/02/ef23004en.pdf

10.      Hammarstedt, M., & Skedinger, P. (2025). Immigrant self-employment in turbulent times. Small Business Economics, 65, 1023-1046. https://doi.org/10.1007/s11187-025-01032-3

11.      Hannan, C. (1999). Beyond networks: ‘Social cohesion’ and unemployment exit rates. Working Papers of the ESRC Research Centre on Micro-Social Change, 999-07. University of Essex, Institute for Social and Economic Research. Retrieved from https://www.iser.essex.ac.uk/research/publications/publication-501960

12.      Esping-Andersen, G. (1990). The three worlds of welfare capitalism. Princeton University Press.

13.      Pereveziy, A. (2019). Factors functioning ethnic business: foreign experience. Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Sociological Studies of Contemporary Society: Methodology, Theory, Methods, 1101, 160-166.

14.      Solano, G., & Huddleston, T. (2020). Migrant Integration Policy Index 2020. Barcelona Centre for International Affairs (CIDOB) and Migration Policy Group. Retrieved from https://www.migpolgroup.com/wp-content/uploads/2021/01/Solano-Giacomo-Huddleston-Thomas-2020-Migrant-Integration-Policy-Index-2020.pdf

15.      Global Entrepreneurship Monitor (2025). 2024/2025 global report: Entrepreneurship reality check. GEM. Retrieved from https://www.gemconsortium.org/file/open?fileId=51621

16.      Li, H., Awotoye, Y., & Singh, R.P. (2023). Immigrant Entrepreneurs in the U.S.: Firm Performance Based on Entrepreneurial Competencies. Economies, 11(10), 242. https://doi.org/10.3390/economies11100242

17.      Audretsch, D. B., Keilbach, M., & Lehmann, E. E. (2006). Entrepreneurship and economic growth. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195183511.001.0001

18.      Fairlie, R. W., & Woodruff, C. M. (2010). Mexican-American entrepreneurship. The BE Journal of Economic Analysis & Policy, 10(1), 1-42.

19.      Santarelli, E., & Vivarelli, M. (2007). Entrepreneurship and the process of firms’ entry, survival and growth. Industrial and Corporate Change, 16(3), 455-488. https://doi.org/10.1093/icc/dtm010

20.      Zatonatska, T., Liashenko, O., Fareniuk, Y., Skowron, Ł., Wołowiec, T., & Dluhopolskyi, O. (2023). The impact of migration on forecasting budget expenditures on education: the sustainability context. Sustainability, 15(21), 15473. https://doi.org/10.3390/su152115473

21.      Zatonatska, T., Klapkiv, Y., Dluhopolskyi, O., & Fedirko, O. (2022). Forecasting of the employment rate in the EU ICT field. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 25(3), 7-25. https://doi.org/10.18778/1508-2008.25.19

22.      Dluhopolskyi, O., Zatonatska, T., Lvova, I., & Klapkiv, Y. (2019). Regulations for returning labour migrants to Ukraine: International background and national limitations. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 22(3), 45-64. https://doi.org/10.2478/cer-2019-0022

23.      Bilgili, O., Huddleston, T., & Joki, A.-L. (2015). Migrant Integration Policy Index. CIDOB & Migration Policy Group. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/332752647_Migrant_Integration_Policy_Index

24.      Ruhs, M., & Martin, P. (2008). Numbers vs. rights: Trade-offs and guest worker programs. International Migration Review, 42(1), 249-265. https://doi.org/10.1111/j.1747-7379.2008.00117.x

25.      Genc, M., Gheasi, M., Nijkamp, P., & Poot, J. (2011). The impact of immigration on international trade: a meta-analysis. IZA Discussion Paper, 6145. Institute for the Study of Labor (IZA).

26.      Dluhopolskyi, O., & Zhukovska, A. (2023). Inclusive development as an instrument to overcome economic inequality and discrimination. Economics ‒ Innovative and Economics Research Journal, 11(1), 11-27. https://doi.org/10.2478/eoik-2023-0016

27.      Volkova, V., Ohlikh, V., & Trosko, S. (2024). Using the Cobb–Douglas function to analyze economic dynamics. Economic Space, 191, 406-411. https://doi.org/10.32782/2224-6282/191-69

28.      Volkova, N., & Nikolaeva, A. (2024). The current state and tendencies of development of the insurance portfolio of PJSC Euroins Ukraine. Modern Economics, 46, 30-37. https://doi.org/10.31521/modecon.V46(2024)-05

• < Попередня