Дослідження впливу когнітивних упереджень робітників на суб’єктивну оцінку професійного ризику

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:


Ж.Г.Жанбіров, orcid.org/0000-0002-6444-0836, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

О.В.Дерюгін*, orcid.org/0000-0002-2456-7664, Dnipro University of Technology, Dnipro, Ukraine, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А.Б.Токтамисова, orcid.org/0000-0002-9434-7413, Костанайський інженерно-економічний університет імені М.Дулатова, м. Костанай, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Д.А.Агабекова, orcid.org/0000-0003-2604-0126, Євразійський технологічний університет, м. Алмати, Республіка Казахстан, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

М.М.Архірей, orcid.org/0000-0002-6803-0703, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


повний текст / full article



Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2023, (1): 136 - 141

https://doi.org/10.33271/nvngu/2023-1/136



Abstract:



Мета.
При оцінки професійних ризиків (ПР) професійної діяльності працівників виникає проблема з визначення ймовірності настання небезпечної події й важкості її наслідків під дією різних когнітивних упереджень. Тому виникає актуальне питання стосовно врахування наявності когнітивних упереджень і їх впливу на оцінку ПР. Це досягається за рахунок дослідження впливу обізнаності та світогляду працівників на оцінку ПР і розробки рекомендацій щодо зменшення когнітивних упереджень під час установлення ймовірності настання небезпечної події.


Методика.
Для проведення дослідження були залучені 87 працівників автотранспортного підприємства різного віку, стажу й рівня освіти, які проходили анкетування за спеціально розробленим чек-листом, в якому передбачено ранжування шкідливих факторів, що впливають на працівника під час виконання виробничих завдань з урахуванням впливу п’яти когнітивних упереджень на величину ймовірності виникнення небезпечної події.



Результати.
За результатами проведеного дослідження можна зробити висновки, що працівники автотранспортного підприємства зі значним професійним досвідом роботи найбільше переймалися напруженістю й темпами роботи, а також кількістю повторювальних рухів, що значно впливали на рівень безпеки при виконанні виробничих завдань. Працівники, менш досвідчені – виділили напруженість виробничого процесу, темпи роботи й монотонність праці, при чому, з точки зору чоловіків найбільше занепокоєння викликала напруженість і монотонність праці, на відміну від жінок, які стурбовані темпами роботи й незручною позою. Визначено, що працівники сприймають ПР більш оптимістично, якщо розуміють, що він контрольований. Також була помічена тенденція щодо погіршення результатів роботи через нестачу часу для проведення відповідного аналізу впливу шкідливих факторів на здоров’я працівників.


Наукова новизна.
Полягає у встановленні вза­є­мо­зв’яз­ку когнітивних упереджень, що проявляються у працівників під час оцінки ПР, з визначенням імовірності виникнення небезпечної події, що збільшує ймовірність виникнення помилок від 10 до 20 % під час виконання професійної діяльності.


Практична значимість.
Полягає в розробці рекомендацій зі зменшення впливу суб’єктивної оцінки величини ПР, яка базується на збільшенні кількості учасників із різноманітним світоглядом, стажем роботи, освітою.


Ключові слова:
когнітивні упередження, професійний ризик, безпека праці, управлінські рішення

References.


1. World Health Organization. Road traffic injuries 2021 (2021). Retrieved from https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/road-traffic-injuries#.

2. Official website of the European Union. Road safety: 4 000 fewer people lost their lives on EU roads in 2020 as death rate falls to all time low (2021). Retrieved from https://ec.europa.eu/transport/modes/road/news/2021-04-20-road-safety_en.

3. Tsopa, V., Cheberiachko, S., Yavorska, O., Deryugin, O., & Bas, I. (2022). Increasing the safety of the transport process by minimizing the professional risk of a dump truck driver. Mining of mineral deposits, 16(3), 101-108. https://doi.org/10.33271/mining16.03.101.

4. Patrol police of Ukraine (n.d.). Statistics of road accidents in Ukraine for the period from 01.01.2020 to 31.12.2020. Retrieved from http://patrol.police.gov.ua/statystyka/.

5. Bazaluk, O., Koriashkina, L., Cheberyachko, S., Deryugin, O., Odnovol, M., Lozynskyi, V., & Nesterova, O. (2022). Functional Resonance Analysis Method for Incident Risk Assessment During Passenger Road Transportation. Heliyon, 8(11), e11814. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2022.e11814.

6. Medina-Aman, G., Escobar-Segovia, K., & Arias-Ulloa, C. (2021). Risk factors and their relationship in drivers of an interprovincial transport cooperative in Ecuador. Revista San Gregorio, 1(46), 30-46. https://doi.org/10.36097/rsan.v1i46.1477.

7. Ríos-Domínguez, N., Abella-Corredor, L., Ríos-Domínguez, I., Lugo-Calderón, E., & Severiche-Sierra, C. (2022). Cardiovascular risk in urban collective public service transport drivers: application of the Framingham scale. IPSA Scientia, 7(3), 59-66. https://doi.org/10.25214/27114406.1521.

8. Taran, I., & Litvin, V. (2018). Determination of rational parameters for urban bus routes with combined operating mode. Transport Problems, 13(4), 157-171. https://doi.org/10.20858/tp.2018.13.4.14.

9. Ellis, A. P. J., Porter Christopher, O. L. H., & Mai, K. M. (2022). The impact of supervisor-employee self-protective implicit voice theory alignment. Journal of Occupational and Organizational Psychology, 95(1), 155-183. https://doi.org/10.1111/joop.12374.

10. Naumov, V., Zhamanbayev, B., Agabekova, D., Zhanbirov, Z., & Taran, I. (2021). Fuzzy-logic approach to estimate the passengers preference when choosing a bus line within the public transport system. Communications – Scientific Letters of the University of Žilina, 23(3), A150-A157. https://doi.org/10.26552/com.C.2021.3.A150-A157.

11. Lu, C.-C., & Liang, J.-K. (2022). Exploring factors that influence the cardiovascular health of bus drivers for the improvement of transit safety. International Journal of Occupational Safety and Ergonomics. https://doi.org/10.1080/10803548.2022.2120259.

12. Busetto, L., Wick, W., & Gumbinger, C. (2020). How to use and assess qualitative research methods. Neurological Research and Practice, 2, 14. https://doi.org/10.1186/s42466-020-00059-z.

13. Siebenkäs, A., & Stelzer, D. (2019). Assessing Theories for Research on Personal Data Transparency. In Kosta, E., Pierson, J., Slamanig, D., Fischer-Hübner, S., & Krenn, S. (Eds.) Privacy and Identity Management. Fairness, Accountability, and Transparency in the Age of Big Data. Privacy and Identity 2018. IFIP Advances in Information and Communication Technology, 547. Cham: Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-16744-8_16/.

14. Olabode, S. O., Adesanya, A. R., & Bakare, A. A. (2017). Ergonomics Awareness and Employee Performance: An Exploratory Study. Economic and Environmental Studies, 17(4), 813-829. https://doi.org/10.25167/ees.2017.44.11.

15. Latip, S. N. N. A., Latip, M. S. A., Tamrin, M., & Nawi, M. Z. M. (2022). The Perspective of Work Ergonomics on Employee Task Performance in Hotel and Tourism Industry Malaysia. Proceedings, 82, 7. https://doi.org/10.3390/proceedings2022082007.

16. Teng, K., Thekdi, S. A., & Lambert, J. H. (2012). Identification and evaluation of priorities in the business process of a risk or safety organization. Reliability Engineering and System Safety, 99, 74-86. https://doi.org/10.1016/j.ress.2011.10.006.

17. Sahebjamnia, N., Torabi, S. A., & Mansouri, A. (2015). Integrated business continuity and disaster recovery planning: Towards organizational resilience. European Journal of Operational Research, 242(1), 261-273. https://doi.org/10.1016/j.ejor.2014.09.055.

18. Rinaldi, M., Murino, Te., Gebennini, E., Morea, D., & Bottan, E. (2022). A literature review on quantitative models for supply chain risk management: Can they be applied to pandemic disruptions? Computers & Industrial Engineering, 170, 108329. https://doi.org/10.1016/j.cie.2022.108329.

19. Dehaene, H., De Neve, J., & Rosseel, Y. (2021). A Wilcoxon-Mann-Whitney Test for Latent Variables. Frontiers in Psychology, Section Quantitative Psychology and Measurement, 12, 754898. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.754898.

20. Vander Weele, T. J., & Mathur, M. B. (2019). Some desirable properties of the bonferroni correction: is the bonferroni correction really so bad? American Journal of Epidemiology, 188(3), 617-618. https://doi.org/10.1093/aje/kwy250.

 

Наступні статті з поточного розділу:

Попередні статті з поточного розділу:

Відвідувачі

6755380
Сьогодні
За місяць
Всього
1880
35186
6755380

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна Публікаційна етика UkrCat Архів журналу 2023 Зміст №1 2023 Дослідження впливу когнітивних упереджень робітників на суб’єктивну оцінку професійного ризику