Статті

Ризик виникнення легеневих захворювань у гірників при використанні протипилових респіраторів

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:


С.І.Чеберячко, orcid.org/0000-0003-3281-7157, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

O.O.Яворська, orcid.org/0000-0001-5516-5310, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

A.В.Яворський, orcid.org/0000-0003-4484-3723, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

M.Ю.Іконніков, orcid.org/0000-0003-2977-2007, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


повний текст / full article



Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (5): 104 - 109

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/104



Abstract:



Мета.
Визначення величини професійного ризику виникнення захворювання органів дихання на пневмоконіоз у гірників при використанні фільтрувальних респіраторів на основі експозиційної дози пилу з урахуванням стажу роботи.


Методика.
Для оцінки професійних ризиків був використаний новий підхід, запропонований у НДІ комплексних проблем гігієни та професійних захворювань, що базується на визначені експозиційної дози шкідливої речовини, яка потрапить до працівника за час професійного контакту з нею з урахуванням об’єму легеневої вентиляції, кількості змін і стажу.



Результати.
Використання протипилових респіраторів зменшує рівень ризику виникнення професійних захворювань органів дихання, але не ліквідує його зовсім. Встановлено, що при стажі роботи більше 3 років і концентраціях вугільного пилу більше 50 мг/м3 використання протипилових фільтрувальних респіраторів не дозволяє забезпечити мінімальний ступінь ризику виникнення професійних захворювань. У той же час, встановлено, що при стажі роботи менше 3 років з використанням фільтрувальних респіраторів ризик виникнення професійних захворювань буде мінімальним. Доведено, що при оцінці ризику необхідно користуватись мінімальним значенням коефіцієнта захисту респіратора, що фіксується у виробничих умовах. Показано, що робота в зонах із концентрацією пилу понад 100 мг/м3 є небезпечною для гірників і з часом при накопиченні достатньої маси пилу у легенях це призведе до розвитку силікозу.


Наукова новизна.
Полягає у науковому обґрунтуванні величини професійного ризику виникнення захворювань органів дихання гірників з урахуванням реального коефіцієнту захисту респіраторів, що визначається на робочому місці на основі розрахунку експозиційної дози й часу професійного контакту зі шкідливою речовиною.


Практична значимість.
Обґрунтовано стаж безпечної роботи у гірничих виробках як із використанням, так і без використання фільтрувальних респіраторів, виходячи з безпечної величини концентрації вугільного пилу, за якої фіксується низький рівень професійного ризику захворювання органів дихання. Розроблені рекомендації із визначення пилового навантаження з урахуванням коефіцієнта захисту респіратора на робочому місці.


Ключові слова:
шахта, пил, професійні захворювання, пневмоконіоз, величина ризику, питоме пиловиділення, засоби знепилювання

References.


1. Cheberiachko, S., Yavorska, O., Cheberiachko, Y., & Yavorskyi, A. (2018). Analysis of pressure difference changes in respirator filters while dusting. E3S Web of Conferences, 60, 00012. https://doi.org/10.1051/e3sconf/20186000012.

2. Lacko, D., Huysmans, T., Parizel, P.M., De Bruyne, G., Verwulgen, S., Van Hulle, M., & Sijbers, J. (2015). Evaluation of an anthropometric shape model of the human scalp. Applied Ergonomics, 48, 70-85. https://doi.org/10.1016/j.apergo.2014.11.008.

3. Yong, M., Anderle, L., Lenaerts, H., Derwall, R., Brand, D., & Morfeld, P. (2018). The Risk of Developing Coal Workers’ Pneumoconiosis in a German Inception Cohort of Coal Miners of Ruhr Area – Results after 30 Years of Follow-up. Ann Lung Cancer, 2(1), 39-47. https://doi.org/10.36959/571/719.

4. Dugdale, C., & Walensky, R. (2020). Filtration Efficiency, Effectiveness, and Availability of N95 Face Masks for COVID-19 Prevention. JAMA Internal Medicine, 180(12), 1612-1613. https://doi.org/10.1001/jamainternmed.2020.4218.

5. Romero, M., Varona, M., Ibáñez-Pinilla, M., & Briceño, L. (2019). Prevalence of pneumoconiosis and spirometric findings in underground mining workers in Cundinamarca, Colombia. Revista de la Facultad de Medicina, 67(4), 581-586. https://doi.org/10.15446/revfacmed.v67n4.72201.

6. Tingvall, C., & Lie, A. (2021). The concept of “acceptable risk” applied to road safety risk level. In Vickerman, R. (Ed.). International Encyclopedia of Transportation,  (pp. 2-5). https://doi.org/10.1016/B978-0-08-102671-7.10099-5.

7. Radonovich, L. J., Bessesen, M. T., & Cummings, D. A. (2016). The Respiratory Protection Effectiveness Clinical Trial (ResPECT): a cluster-randomized comparison of respirator and medical mask effectiveness against respiratory infections in healthcare personnel. BMC Infectious Diseases, 16, 243. https://doi.org/10.1186/s12879-016-1494-2.

8. Hall, N., Blackley, D., Halldin, C., & Laney, A. (2019). Current Review of Pneumoconiosis Among US Coal Miners. Current Environmental Health Reports, 6(3), 137-147. https://doi.org/10.1007/s40572-019-00237-5.

9. Wang, X., & Zhang, G. (2020). Dose-response relationship between different respirable coal dust exposures and pneumoconiosis risk. Zhonghua liu xing bing xue za zhi, 41(07), 1068-1071. https://doi.org/10.3760/cma.j.cn112338-20190722-00537.

10. Zhang, G., & Wang, X. (2020). Dose-response relationship analysis between cumulative coal dust exposure and pneumoconiosis risk. Chinese Journal of Occupational Health and Occupational Diseases, 38(06), 433-437. https://doi.org/10.3760/cma.j.cn121094-20190510-00194.

11. NIOSH (2019). Evaluation of silica exposures during micro trenching. By Grant M. P., Hammond D. R. Cincinnati, O. H.: U.S. Department of Health and Human Services, Centers for Disease Control and Prevention, National Institute for Occupational Safety and Health, Health Hazard Evaluation Report 2019-0020-3353. Retrieved from https://www.cdc.gov/niosh/hhe/reports/pdfs/2019-0020-3353.pdf.

12. Nicas, M. (2018). Occupational Coccidioidomycosis in a heavy equipment operator: Journal of Occupational and Environmental Hygiene, 15(12), 841-846. https://doi.org/10.1080/15459624.2018.1524149.

13. Perret, J., Plush, B., Lachapelle, P., Hinks, T., Walter, C., Clarke, P., …, & Stewart, A. (2017). Coal mine dust lung disease in the modern era. Respirology, 22(4), 662-670. https://doi.org/10.1111/resp.13034. Epub 2017.

14. Yuan, L., Zhou, J., & Tian, Y. (2019). Characteristic analysis of 235 identified cases of pneumoconiosis in coal mining enterprises. Chinese Journal of Industrial Hygiene and Occupational Diseases, 37(9), 680-683. https://doi.org/10.3760/cma .j .issn.1001-9391.2019.09.011.

15. Singh, D., Agusti, A., & Anzueto, A. (2019). Global Strategy for the Diagnosis, Management, and Prevention of Chronic Obstructive Lung Disease: the GOLD science committee report 2019. European Respiratory Journal, 53, 1900164. https://doi.org/10.1183/13993003.00164-2019.

16. Kaptsov, V., & Chirkin, A. (2019). The selection of the respirators as a result of studies of their workplace protection factors (review). Hygiene and Sanitation, 98(8), 845-850. https://doi.org/10.47470/0016-9900-2019-98-8-845-850.

17. Cheberiachko, S., Deryugin, O., Mirnenko, V., & Borodina, N. (2020). Selection of effective filter respirators. Challenges and opportunities. Journal of Scientific Papers “Social Development and Security”, 10(4), 23-41. https://doi.org/10.33445/sds.2020.10.4.3.

18. Kaptsov, V., & Chirkin, A. (2018). About efficiency of individual protection equipment of respiratory organs as prophylactics of diseases (review). Toxicological Review, (2), 2-6. https://doi.org/10.36946/0869-7922-2018-2-2-6.

19. Go, L., Krefft, S., Cohen, R., & Rose, C. (2016). Lung disease and coal mining: what pulmonologists need to know. Current Opinion in Pulmonary Medicine, 22(2), 170-8. https://doi.org/10.1097/MCP.0000000000000251.

20. Cohen, R., Rose, C., Petsonk, E., Abraham, J., Green, F., & Churg, A. (2016). Reply: Coal mine dust lung disease that persists below the surface of surveillance: down under. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine, 194(6), 773-774. https://doi.org/10.1164/rccm.201604-0779LE.

 

Наступні статті з поточного розділу:

Попередні статті з поточного розділу:

Відвідувачі

5229294
Сьогодні
За місяць
Всього
518
125114
5229294

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна