Статті

Про найдавніше свідчення використання некрем’яних гірських порід Середнього Придніпров’я

Рейтинг користувача:  / 0
ГіршийКращий 

Authors:


І.С.Нікітенко, orcid.org/0000-0003-4207-2427, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

В.М.Степанчук, orcid.org/0000-0002-5476-2284, Інститут археології НАН України, м. Київ, Україна

В.І.Ганоцький, orcid.org/0000-0003-0154-3579, Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, Україна, e‑mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


повний текст / full article



Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2022, (5): 005 - 011

https://doi.org/10.33271/nvngu/2022-5/005



Abstract:



Мета. Визначення породного складу й походження сировини некрем’яних виробів з каменю, що були знайдені при дослідженні верхньопалеолітичної археологічної стоянки Міра в Середньому Придніпров’ї.


Методика. Дослідження артефактів було виконане за допомогою мінералого-петрографічного методу. Гірські породи вивчалися у прозорих шліфах із застосуванням поляризаційного мікроскопу. Для перевірки точності петрографічного аналізу деяких зразків були застосовані методи рентгеноструктурного й рентгенофлуоресцентного аналізів. Визначення походження гірських порід було виконано із застосуванням порівняльного мінералого-петрографічного аналізу, для чого були використані шліфи зразків із природних відслонень, матеріали геологічної зйомки й літературні дані.



Результати. Для виконання петрографічного дослідження було взято сім зразків каменів зі слідами обробки, знайдених під час археологічних розкопок верхньопалеолітичної стоянки Міра. У результаті проведеного петрографічного дослідження встановлено, що каміння зі слідами обробки представлене аплітоподібним двопольовошпатовим гранітом, зміненим долеритом, кварцовим пісковиком, кварцовою породою, амфіболітом і актинолітитом. Усі зазначені породи характерні для Середнього При­дні­пров’я. Зразки гранітів, долериту й пісковику, за петрографічними особливостями, мають аналоги серед порід регіону і, найвірогідніше, є місцевими. Найімовірніше, із території Українського щита походить зразок кварцу. Відміни амфіболітів та актинолітитів, що є аналогічними сировині досліджених артефактів, за петрографічними й хімічними особливостями, серед порід, що утворюють природні відслонення у Середньому Придніпров’ї, на сьогодні не проявлені. Таким чином, зразки амфіболіту та актинолітиту можуть мати як місцеве, так і інше походження. Для більш точного визначення походження зразків амфіболіту та актинолітиту необхідне проведення додаткового дослідження із залученням колекцій зразків з інших регіонів, звідки ці породи могли бути привезені.


Наукова новизна. Уперше кам’яні артефакти з верхньопалеолітичної стоянки Міра були досліджені у шліфах та із застосуванням рентгеноструктурного й рентгенофлуоресцентного аналізів, що дозволило отримати більш точну інформацію щодо їх петрографічних особливостей і походження. Досліджувані зразки мають велике значення, оскільки на сьогодні вони є найдавнішими некрем’яними кам’яними артефактами з Середнього Придніпров’я, зокрема, зробленими з кристалічних порід Українського щита, що були досліджені за допомогою петрографії.


Практична значимість. Отримані результати можуть бути використані при виконанні досліджень з археології та історії гірництва, а також при написанні науково-популярних праць.


Ключові слова: кам’яні артефакти, археологічна петрографія, ранній верхній палеоліт, Міра, Україна

References.


1. Nikitenko, I. S., & Kutsevol, M. L. (2016). On raw materials of Neolithic stone hoes from the Dnipro rapids area. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (4), 5-12.

2. Angelucci, D. E. (2010). The recognition and description of knapped lithic artifacts in thin section. Geoarchaeology: An International Journal, 25/2, 220-232. https://doi.org/10.1002/gea.20303.

3. Ciornei, A. (2015). On the so-called “Kriva Reka type” of Ludogorie chert: a petrographic perspective from the Upper Palaeolithic sites in the Giurgiu-Călăraşi area (southern Romania). Studii de Preistorie, 12, 31-80.

4. Wiśniewski, A., Furmanek, M., Borowski, M., Kądziołka, K., Ra­piński, A., & Winnicka, K. (2012). Lithic raw material and Late Palaeolithic strategies of mobility: a case study from Sowin 7, SW Poland. Anthropologie (Brno), 50, 4, 391-409.

5. Brandl, M., Moreau, L., Schmitsberger, O., & Neugebauer-Ma­resch, C. (2015). The Southern Moravian Cherts at the Aurignacian site of Stratzing-Galgenberg, Austria. Anthropologie, LIII/1 – 2, 181-202.

6. Erahm, E., & Hauck, T. C. (2017). Origin of an obsidian scraper at Yabroud Rockshelter II (Syria): Implications for Near Eastern social networks in the early Upper Palaeolithic. Journal of Archaeological Science: Reports, 13, 415-427.

7. Calle, C. I., Vallejo, S. M. D., Román, C. L., Sanchez, A. V., Giraldez, P. R., Vinagre, T. A., & Sánchez, C. M. (2016). Siliceous raw material consumption during the late Upper Palaeolithic in “El Pirulejo”, South of Iberia (Priego, Córdoba). Journal of Lithic Studies, 3/2. https://doi.org/10.2218/jls.v3i2.1872.

8. Stepanchuk, V., & Petrоugne, V. (2005). Raw materials as source for tracing migration: the case of Mira in Middle Dnipro area. Archaeometriai Műhely, 4, 38-45. Retrieved from http://www.ace.hu/am/2005_4/AM-2005-4-STEP.pdf.

9. Matviyishyna, Zh. M., Gerasymenko, N. P., Perederii, V. I., Brahin, A. M., Ivchenko, A. S., Karmazynenko, S. P., …, & Parkhomenko, O. G. (2010). Spatial temporal correlation of paleogeographical conditions of the Quaternary period on the territory of Ukraine. Kyiv: Naukova Dumka. ISBN 978-966-00-0903-8.

10. Gerasimenko, N. P., & Haesaerts, P. (2013). Description of litho-pedostratigraphy of the main profile. Northern wall of the main excavation, data of 2000–2001. Appendix in: Stepanchuk, V. N., 2013. Mira: the early Upper Palaeolithic site on Dnipro. Stratum plus, 1, 99-101.

11. Hoffecker, J.F., Holliday, V. T., Stepanchuk, V. N., Brugère, A., Forman, S. L., Goldberg, P., …, & Pisarev, I. (2014). Geoarchaeological and bioarchaeological studies at Mira, an early Upper Paleolithic site in the Lower Dnepr Valley, Ukraine. Geoarchaeology, 29, 61-77. https://doi.org/10.1002/gea.21460.

12. Stepanchuk, V. N. (2021). Mira layer I Early UP Dwelling: Main features and interpretations. L’Anthropologie, 125(4). https://doi.org/10.1016/j.anthro.2021.102920.

13. Yesypchuk, K. Yu., Bobrov, O. B., Stepaniuk, L. M., Shcher­bak, M. P., Hlevaskyi, Ye. B., Skobeliev, V. M., …, & Heichenko, M. V. (2004). Correlation chronostratigraphic scheme of the Early Precambrian of the Ukrainian Shield. Ukrainian State Institute of Geological Prospecting, Kyiv.

14. Sukach, V. V. (2015). Petrogenesis of the Aulska Series amphibolites of the Bazavluchok River basin, Middle Dnipro megablock of the Ukrainian Shield. Mineralohichnyi zhurnal, 1(37), 69-85.

 

Наступні статті з поточного розділу:

Відвідувачі

6171383
Сьогодні
За місяць
Всього
811
37448
6171383

Гостьова книга

Якщо у вас є питання, побажання або пропозиції, ви можете написати їх у нашій «Гостьовій книзі»

Реєстраційні дані

ISSN (print) 2071-2227,
ISSN (online) 2223-2362.
Журнал зареєстровано у Міністерстві юстиції України.
Реєстраційний номер КВ № 17742-6592ПР від 27.04.2011.

Контакти

49005, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 19, корп. 3, к. 24 а
Тел.: +38 (056) 746 32 79.
e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
Ви тут: Головна