Статті

Інновації й технологічне безробіття у теорії економічного зростання Д. Рікардо

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №5 2025

Останнє оновлення: 25 жовтня 2025

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1735

Authors:

Т. О. Пасічник*, orcid.org/0000-0002-7284-7345, Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2025, (5): 199 - 207

https://doi.org/10.33271/nvngu/2025-5/199

Abstract:

Мета. Аналіз зв’язку між індукованими інноваціями, економічним зростанням і технологічним безробіттям у теорії Д. Рікардо, а також адаптація математичної моделі Л. Пазінетті для перевірки економічних ефектів від заміщення людської праці автоматизованими засобами.

Методика. Методика дослідження базується на поєднанні системного аналізу та економіко-математичного моделювання. Використовуються конкретно-економічні методи дослідження: граничний аналіз (для моделювання динаміки еволюції капіталу, зайнятості й інших показників економічної кон’юнктури під впливом зміни інших факторів); аналіз рівноваги (для знаходження станів стаціонарної рівноваги економічної системи); графічний аналіз (для обробки даних і наочної демонстрації результатів дослідження).

Результати. Систематизовані основні складові моделі економічного зростання Д. Рікардо. За допомогою адаптованої математичної моделі Л. Пазінетті зроблена перевірка песимістичного й оптимістичного сценаріїв економічного зростання з урахуванням технічного прогресу. Доведено, що система Д. Рікардо є цілісною, логічно завершеною та підлягає математичній формалізації. Продемонстровано, що, за певних умов, рікардіанська модель допускає одночасне впровадження інновацій і відсутність скорочення валового продукту у короткостроковій перспективі.

Наукова новизна. Набули подальшого розвитку методичні підходи до вивчення зв’язку між інноваціями й технічним прогресом, з однієї сторони, і зайнятістю та технологічним безробіттям, з іншої сторони. Невід’ємна складова такого зв’язку – економічне зростання, від динаміки якого залежить характер впливу інновацій на добробут населення. Аналіз рікардіанської моделі показав, що при поступовому впровадженні технічних засобів виробництва і їх достатньо високій ефективності новий стаціонарний стан рівноваги характеризується вищими значеннями показників накопиченого капіталу, зайнятості й валового продукту, порівняно з попереднім.

Практична значимість. У роботі запропонована модифікована математична модель Л. Пазінетті, що формує рікардіанську методологічну рамку для аналізу соціально-економічних ефектів від упровадження індукованих інновацій. Отримані результати можуть бути адаптовані й застосовані для аналізу сучасних аспектів технологічного безробіття, зокрема, для подальшого вивчення процесу розвитку штучного інтелекту та цифровізації економіки.

Ключові слова: економічне зростання, інновації, технічний прогрес, технологічне безробіття

References.

1. Magnani, M. (2022). New jobs or technological unemployment? In Making the global economy work for everyone, (pp. 101-127). Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-92084-5_5

2. Montesano, A. (2011). Ricardo on machinery. What matters: technical progress or substitution of machines for circulating capital? History of Economic Ideas, 19(1), 103-124.

3. Freni, G., & Salvadori, N. (2016). Ricardo on Machinery: A Textual Analysis. Munich Personal RePEc Archive. Retrieved from https://mpra.ub.uni-muenchen.de/73427/1/MPRA_paper_73427.pdf

4. Tavani, D. (2023). The Classical Model of Growth and Distribution. Working Papers. New School for Social Research. Retrieved from https://www.economicpolicyresearch.org/econ/2023/NSSR_WP_112023.pdf

5. Hollander, S. (2019). Retrospectives: Ricardo on Machinery. Journal of Economic Perspectives, 33(2), 229-242. https://doi.org/10.1257/jep.33.2.229

6. Mokyr, J., Vickers, C., & Ziebarth, N. L. (2015). The History of Technological Anxiety and the Future of Economic Growth: Is This Time Different? Journal of Economic Perspectives, 29(3), 31-50. https://doi.org/10.1257/jep.29.3.31

7. Ramirez, M. D. (2018). Marx and Ricardo on machinery: a critical note. The European Journal of the History of Economic Thought, 26(1), 81-100. https://doi.org/10.1080/09672567.2018.1523208

8. Acemoglu, D. (2021). The harms of Ai. In NBER Working Paper. Retrieved from https://ssrn.com/abstract=3922521

9. Acemoglu, D., & Johnson, S. (2024). Learning From Ricardo and Thompson: Machinery and Labor in the Early Industrial Revolution and in the Age of Artificial Intelligence. Annual Review of Economics, 16(1), 597-621. https://doi.org/10.1146/annurev-economics-091823-025129

10.      Aghion, P., Jones, B. F., & Jones, C. I. (2017). Artificial Intelligence and Economic Growth. NBER Working Papers. National Bureau of Economic Research, Inc. Retrieved from https://web.stanford.edu/~chadj/AJJ-AIandGrowth.pdf

11.      West, D. M. (2018). The Future of Work: Robots, AI, and Automation. Brookings Institution Press. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/10.7864/j.ctt1vjqp2g

12.      Sachs, J. D., Benzell, S. G., & LaGarda, G. (2015). Robots: Curse or Blessing? A Basic Framework. NBER Working Papers Series. National Bureau of Economic Research. Retrieved from https://www.nber.org/papers/w21091

13.      Frey, C. B., & Osborne, M. A. (2017). The future of employment: How susceptible are jobs to computerization? Technological Forecasting and Social Change, 114, 254-280. https://doi.org/10.1016/j.techfore.2016.08.019

14.      Prokopowicz, K. (2022). Technological unemployment ‒ who is afraid of losing their job to a robot? Journal of Business Management, 20, 118-129. https://doi.org/10.32025/JBM22001

15.      Morikawa, M. W. (2017). Who Are Afraid of Losing Their Jobs to Artificial Intelligence and Robots? Evidence from a Survey. GLO Discussion Paper Series 71. Global Labor Organization. Retrieved from http://hdl.handle.net/10419/158005

16.      Yedynak, V. Y., Kovtun, N. S., Pasichnyk, T. O., Ka­kho­vych, Yu. O., & Kakhovych, O. O. (2024). Personnel development under digital economy conditions. Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu, (2), 153-161. https://doi.org/10.33271/nvngu/2024-2/153

17.      Ricardo, D., & McCulloch, J. R. (2022). The works of David Ricardo. Legare Street Press.

18.      Tsoulfidis, L. (2021). Ricardo’s labor theory of value is alive and well in modern capitalism. World Review of Political Economy, 12(4), 493-518. Retrieved from https://www.jstor.org/stable/48676107

19.      Malthus, T. R. (2018). An essay on the principle of population (S. C. Stimson, Ed.). Yale University Press. Retrieved from https://yalebooks.yale.edu/book/9780300177411/an-essay-on-the-principle-of-population

20.      Kurz, H. D. (2015). David Ricardo: on the art of “elucidating economic principles” in the face of a “labyrinth of difficulties.” The European Journal of the History of Economic Thought, 22(5), 818-851. https://doi.org/10.1080/09672567.2015.1074713

21.      Ricardo, D. The Works and Correspondence of David Ricardo. P. Sraffa, & M. Dobb (Eds.), Indianapolis: Liberty Fund. Retrieved from https://oll.libertyfund.org/titles/ricardo-the-works-and-correspondence-of-david-ricardo-11-vols-sraffa-ed

• < Попередня
• Наступна >