Статті

Сучасні геоелектричні дослідження вздовж профілю Малі Геївці ‒ Тячів Закарпатського прогину

• 
• 

Рейтинг користувача:  / 0

ГіршийКращий 

Деталі

Категорія: Зміст №2 2025

Останнє оновлення: 28 квітня 2025

Опубліковано: 30 листопада -0001

Перегляди: 1472

Authors:

А.М.Кушнір*, orcid.org/0000-0003-1026-9268, Інститут геофізики імені С.І.Субботіна НАН України, м. Київ, Україна, e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

А.Ю.Столпаков, orcid.org/0009-0002-0074-9313, Інститут геофізики імені С.І.Субботіна НАН України, м. Київ, Україна,  e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

* Автор-кореспондент e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

повний текст / full article

Naukovyi Visnyk Natsionalnoho Hirnychoho Universytetu. 2025, (2): 033 - 041

https://doi.org/10.33271/nvngu/2025-2/033

Abstract:

Мета. Вивчення методами глибинної геоелектрики будови Закарпатського прогину, обробка, аналіз та інтерпретація сучасних досліджень, оцінка на якісному рівні геоелектричної структури регіону.

Методика. Для дослідження глибинної будови Закарпатського прогину у 2023 році були проведені сучасні синхронні магнітотелуричні та магнітоваріаційні дослідження за профілем Малі Геївці – Тячів у дев’яти пунктах вимірів. Експериментальні матеріали оброблені за допомогою програмного забезпеченні PRC_MTMV, що дає можливість спільного перешкодозахисного оцінювання функцій відгуку. Отримані оцінки типерів для періодів геомагнітних варіацій від 19 до 6000 с і параметри позірного питомого електричного опору та фази імпедансу від 10 до 10 000 с.

Результати. Розподіл індукційних параметрів на періодах геомагнітних варіацій 1800 с указує на вплив субмеридіональної регіональної магнітоваріаційної Карпатської аномалії та глибинних аномалій електропровідності. Спільний аналіз кривих магнітотелуричного зондування та їх формальна інтерпретація за допомогою алгоритмів Ніблетта вказують на користь присутності поверхневого провідника, що простягається з північного заходу на південний схід і пов’язаний із поверхневою провідністю осадової товщі Чоп–Мукачівської та Солотвинської западини центральної частини Закарпатського прогину. Глибше в земній корі спостерігається вертикальна перемежованість провідників із високими й низькими значеннями опорів у границях Вигорлат-Гутинського пасма та Солотвинської западини. Така поведінка може пояснюватися впливом на спостережувані дані активізованих розломів і їх перетинів. На користь таких припущень свідчить висока сейсмічна активність і глибина залягання гіпоцентрів землетрусів. В експериментальних даних уздовж профілю Малі Геївці ‒Тячів проявилася шарувата за своєю структурою астеносфера, що ускладнена різним опором усередині, верхня кромка якої у границях Чоп-Мукачівської западини залягає на глибинах 40–70 км, у границях Вигорлат-Гутинського пасма на 60 км та остаточно згасає на початку Солотвинської западини.

Наукова новизна. За результатами комплексної інтерпретації новітніх експериментальних даних знайдені принципові регіональні й локальні особливості глибинної будови Закарпатського прогину.

Практична значимість. Дані про геоелектричну структуру та параметри розподілу питомого електричного опору Закарпатського прогину доповнюють уявлення про електропровідність надр Українських Карпат і наближають до можливості створення тривимірної глибинної геоелектричної моделі регіону.

Ключові слова: Закарпатський прогин, магнітоваріаційне профілювання, магнітотелуричне зондування, аномалії електропровідності

References.

1. Zhamaletdinov, A., & Kulik, S. (2012). World’s largest conductivity anomalies. Geophysical Journal, 34(4). 22-39. https: //doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v34i4.2012. 116747

2. Gordienko, V., Gordienko, I., Zavgorodnyaya, O., Kovachikova, S., Logvinov, I., Tarasov, V., & Usenko, O. (2011). Ukrainian Carpathians (geophysics, deep processes). Kyiv: Logos. ISBN 978-966-171-350-4.

3. Tretiak, K., Maksymchuk, V., Kutas, R., Rokytianskyi, I., Hnylko, O., Kendzera, O., …, & Tereshin, A. (2015). Modern geodynamics and geophysical fields of the Carpathians and adjacent territories: monograph. Lviv: Lviv Polytechnic Publishing House. ISBN 978-617-607-763-3.

4. Bielik, M., Zeyen, H., Starostenko, V., Makarenko, I., Legostaeva, O., Savchenko, S., …, & Pánisová, J. (2022). A review of geophysical studies of the lithosphere in the Carpathian–Pannonian region. Geologica Carpathica, 73(6), 499-516. https://doi.org/10.31577/GeolCarp.73.6.2

5. Burakhovych, T., Kushnir, A., & Ilyenko, V. (2022). Modern geoelectromagnetic studies of the Ukrainian Carpathians. Geophysical Journal, 44(3), 21-43. https://doi.org/10.24028/gj.v44i3.261966

6. Kushnir, A., Burakhovych, T., Ilyenko, V., & Shyrkov, B. (2021). Modern magnetotelluric researches of the Ukrainian Carpathians. JGD, 2(3), 92-101. https://doi.org/10.23939/jgd2021.02.092

7. Gursky, D., & Kruglov, S. (Eds.) (2007). Tectonic map of Ukraine M 1:1 000 000. Explanatory note, part 1. Kyiv: UkrDGRI. Retrieved from https://geology.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2021/09/3.-TK-Ukrainy-Zapyska-ch-I.pdf

8. Loktev, A. (2020). Temperature regime of the Transcarpathian trough. Mineral resources of Ukraine, (2), 25-31. https://doi.org/10.31996/mru.2020.2.25-31

9. Pristay, A., Pronenko, V., Korepanov, V., & Ladanivskiy, B. (2014). Role of electrical measurements at deep magnetotelluric sounding of the Earth. Geofizicheskiy Zhurnal, 36(6), 173-182.https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v36i6.2014.111062

10.      Ladanovsky, B., Prystai, A., & Korepanov, V. (2017). Advantages of synchronous observations in MT and MV research. Proceedings of the Third International Scientific Conference “Actual Problems of the Geoenvironment and Sensing Systems” (S. I. Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine, October 3‒5). Kyiv: Talcom. Retrieved from http://www.igph.kiev.ua/Conferences/2017/materials.pdf

11.      Stolpakov, A., & Kushnir, A. (2024). Modern Magnetovariation Studies along the Mali Heyivtsi-Tyachiv Profile of the Transcarpathian Depression. International Conference of Young Professionals “GeoTerrace-2024”, (pp. 1-5). European Association of Geoscientists & Engineers. https://doi.org/10.3997/2214-4609.2024510028

12.      Orlyuk, M., Bakarzhieva, M., Marchenko, A., Shestopalova, O., & Drukarenko, V. (2023). The geomagnetic field of the Ukrainian Carpathians and a 3D magnetic model of the Transcarpathian Depression. Geofizicheskiy Zhurnal, 45(4), 20-42. https://doi.org/10.24028/gj.v45i4.286284

13.      Starostenko, V., Janik, T., Mocanu, V., Stephenson, R., Yegorova, T., Amashukeli, T., …, & Tolkunov, A. (2020). RomUkrSeis: Seismic model of the crust and upper mantle across the Eastern Carpathians – From the Apuseni Mountains to the Ukrainian Shield. Tectonophysics, 794, 228620. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2020.228620

14.      Starostenko, V., Janik, T., Kolomiyets, K., Czuba, W., Sroda, P., Lysynchuk, D., …, & Tolkunov, A. (2013). Seismic velocity model of the crust and upper mantle along profile PANCAKE across the Carpathians between the Pannonian Basin and the East European Craton. Tectonophysics, 608, 1049-1072. https://doi.org/10.1016/j.tecto.2013.07.008

15.      Makarenko, I., Savchenko, O., Dererova, Y., Murovska, G., Starostenko, V., Bialik, M., & Legostaeva, O. (2023). Depth structure of the Transcarpathian Trough (Ukrainian part) based on density modeling. Geophysical Journal, 45(4), 43-83. https://doi.org/10.24028/gj.v45i4.286285

16.      Nazarevich, A., Nazarevich, L., Bayrak, G., & Pirozhok, N. (2022). Seismotectonics of the zone of intersection of the Oash and Zakarpattya deep faults (Ukrainian Transcarpathia). Geodynamics, 2(33), 99-114. https://doi. org/10.23939/jgd2022.02.100

17.      International seismological centre (n.d.). International Seismological Centre. Retrieved from http://www.isc.ac.uk

18.      Kováčiková, S., Logvinov, I., & Tarasov, V. (2019). The relation of the seismicity in the eastern part of the Ukrainian Carpathian and the conductivity distribution in the Earth’s crust. Geologica Carpathica, 70(6), 483-493. https://doi.org/10.24028/gzh.0203-3100.v42i6.2020.222291

19.      Kováčiková, S., Logvinov, I., Nazarevych, A., Nazarevych, L., Pek, J., Tarasov, V., & Kalenda, P. (2016). Seismic activity and deep conductivity structure of the Eastern Carpathians Stud. Studia Geop hysica et Geodaetica, 60(2), 280-296. https://doi.org/10.1007/s11200-014-0942-y

20.      Kutas, R. (2021). Deep degassing and oil and gas content of the Eastern (Ukrainian) Carpathians: geodynamic and geothermal aspects. Geophysical Journal, 43(6), 23-41. https://doi.org/10.24028/gzh.v43i6.251551

• < Попередня
• Наступна >